Прес-реліз до 31-річниці  аварії

     на   Чорнобильській  АЕС.

 

 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС готувалися до зупинення четвертого блоку на планово-попереджувальний ремонт.  Цим  зупиненням вирішили скористатися, щоб провести випробування однієї з систем безпеки експлуатації реактора РБМК-1000. Але програма випробування мала серйозні недоліки.  Внаслідок збігу цілого ряду обставин, починаючи з 1 години 24 хвилини 26 квітня,  відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля.   Потоки високоактивної лави з розплавленого палива  й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора.   В  результаті склалася надзвичайна ситуація, яка вимагала термінових дій по нейтралізації небезпеки.

         Наслідки, які мала аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС, дали підстави вважати цю подію катастрофою планетарного масштабу. Із 192 т палива, що знаходилося в реакторі 4-го блока, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний  випад радіоактивних речовин становив 50 мільйонів кюрі.  Це рівнозначно наслідкам вибуху більш як 500 атомних бомб,  подібних до тих, які скинуті в 1945 році американськими збройними силами на японське місто Хіросіму. Гарячий струмінь від реактора піднявся на висоту понад кілометр,  впавши пізніше до кількасот метрів.  Хмара, що виникла над ЧАЕС,  під дією вітру пізніше посунулася на північ, накривши собою українське Полісся,  деякі регіони Білорусії і Росії.  Незабаром після катастрофи радіоактивні  викиди були виявлені на території Швеції і Фінляндії, а згодом – Польщі, Німеччини, Франції.  Радіація проникла в атмосферу всієї північної півкулі.
 
          Радіоактивного забруднення зазнали величезні території. Проведені згодом обстеження показали, що лише в Україні забруднення плутонієм-239 (із щільністю від 0,1 кюрі і вище на 1 кв. км) становило 700 квадратних кілометрів; стронцієм-90 (3 і більше кюрі на 1 кв. км) і цезієм-137 (5 і більше кюрі на 1 кв. км) – понад 3420 кв. км.
          Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тис. кв. км у 74 районах 12 областей (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська). На цій площі розташовані 2294 населені пункти. У цілому в Україні потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 мільйона чоловік, серед них – близько 1 мільйона дітей. Після Чорнобильської катастрофи Україну оголошено зоною екологічного  лиха.


             Першими в боротьбу з вогнем включилися воєнізовані пожежні частини  міст Чорнобиля і Прип’яті, а також Києва й інших населених пунктів Київщини, особливо міста Білої Церкви.

              Завдяки рішучим діям воєнізованої пожежної охорони Чорнобильської АЕС та інших підрозділів пожежу на покрівлях ЧАЕС о 6 годині 35 хвилин 26 квітня було повністю ліквідовано.
27 квітня до робіт по локалізації аварії було залучено військові частини, зокрема, армійську авіацію. Для виконання робіт знадобилося понад 1800 вертольото-вильотів. В результаті до 6 травня 1986 року потужність радіоактивного викиду з аварійного реактора зменшилася в декілька тисяч разів.
          Розчищенням підходів до зруйнованого реактора, прибиранням викинутих вибухом ядерного палива, уламків паливних шматків, графітової кладки та елементів конструкцій зайнялися підрозділи збройних сил колишнього СРСР, ряду міністерств і відомств. У перші ж дні після аварії розгорнулися інженерні, хімічні та інші роботи по мінімізації наслідків трагедії.  Для  виконання робіт у зоні Чорнобильської АЕС було мобілізовано велику кількість цивільних осіб, які перебували на військовому обліку.

             У 1986-1987 роках силами ліквідаторів, працівників більш як 40 міністерств і відомств з України, Росії та інших республік колишнього Радянського Союзу було виконано величезні обсяги робіт. Всього в них взяло участь понад 600 тисяч чоловік, з яких кожний другий був “людиною в погонах”.

               Для надання медичної допомоги потерпілому населенню та учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС залучались 11 працівників нашого закладу в період з 04.05.1986 року по 04.07.1986 року, із них   дві особи  працюють до цього часу, це:

  • Губенко Анатолій Павлович          -  лікар - уролог;
  •   Чепурна Валентина Григорівна    - дільничний лікар – терапевт.

 

 

 

 

В.о. директора центру                                                         Л.М.Хоменко

 

 

26.04.2017 р.